kičittiä
kičit’t’|| v
  1. стараться, тянуть изо всех сил; hieššä očiin ved’äw, ~äw в поте лицалбавезёт, тянет
  2. всг. дразнить, подзадоривать; hiän ~i milma kaikkeh li̮aduh он дразнил меня по-всякому; ср. riäz’it’t’iä